Через віки Леся Українка розмовляє з нами . Поставлене нею колись питання – Що дасть нам силу?! – може стати для нас дороговказом, настановою.

Територія нашої країни стала полем битви двох цивілізацій. Бої йдуть на нашій території, бомбардуванню піддаються не лише наші міста і села , а і наш мозок , наша свідомість. Ми повинні бути на стороні світла, гуманізму, людяності – промовляє до нас письменниця. Все, що від нас вимагається зараз: зберігати спокій, робити своє, любити свою країну! Леся Українка з нами і підтримує нас у складні часи, в нашій боротьбі за Україну.

А КАЧА ПЛИНЕ ВЖЕ ДЕСЯТИЙ РІК...

Цьогоріч вдесяте Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Ми ніколи не забудемо подвиг Небесної Сотні. Як і подвиг тисяч героїв, які віддають зараз своє життя для того, щоб захистити український народ, українську державу . Ми ніколи не забудемо наших земляків – Героїв, що полягли за те, щоб Україна не зникла.

 

9 років тому,  17 лютого у зоні АТО загинув наш односелець ПОПИК ВІКТОР ПЕТРОВИЧ.

 Вічна пам'ять і слава воїну України.

   17 лютого  минає 9 років з дня загибелі нашого односельця ОСТЯКА ВАСИЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА. Вічна пам'ять і слава українському воїну.

 

День Соборності України.

Термін соборності має кілька значень . Ідеться і про об'єднання в одне державне ціле всіх земель. І про духовне єднання громадян, їхню згуртованість.

Зараз нашою спільною метою є звільнення українських земель від російського загарбника.Це єднання заради спільного майбутнього. Соборність - мета Перемоги

 Сьогодні - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 35-та річниця виведення військ з Афганістану.

Починаючи з 2014 року наші афганці стали на захист держави, а після повномасштабного вторгнення РФ долучилися до захисту України не тільки афганці, а і їхні діти, онуки й правнуки.

«Нам не забути славу Крутів"

 Нема любові понад ту, Що окропила кров'ю Крути, І ту гарячу кров святу Повік Вкраїні не забути.

У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни.  

І знов, у котрий це вже раз, Зійшлися ми , в одній родині, Щоб пом'януть той славний час, Коли в офіру батьківщині Себе принесли кращі з нас.

Історія наша нам більш не простить, Забудьмо зловіснії сварки і чвари. Як зрадим Вкраїну в цю жадану мить, Нам знов не минути всім Божої кари.